Підкориговано порядок проведення моніторингу

Мінфін наказом від 28.04.2017 р. №470 затвердив зміни до:

- Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій ;

- Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення.

Зокрема, у Порядку моніторингу уточнено, що моніторинг здійснюватиметься шляхом:

·         аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, поданої платником податків відповідно до п.  39.4 ПКУ;

·         аналізу інформаційних джерел, що містять інформацію та відомості про господарську діяльність платників податків та/або необхідні для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки";

·         аналізу податкової інформації, отриманої відповідно до статті 73 ПКУ.

Моніторинг контрольованих операцій, здійснених у звітних пеіодах 2013 та 2014 років, проводитиметься відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей норм ст. 39 ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.

            У новій редакції викладено розділ II Порядку моніторингу "Первинний аналіз інформації про здійснені контрольовані операції". Такий аналіз проводиться контролюючим органом шляхом зіставлення показників податкової, фінансової звітності платника податку, даних митних декларацій, а також порівняння рівня цін та умов, що застосовуються платниками податків у контрольованій операції, із рівнем цін та умов у неконтрольованій(их) операції(ях) з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податку принципу "витягнутої руки" та/або виявлення фактів заниження платником податків податкових зобов'язань.Під час первинного аналізу враховуватиметься інформація щодо самостійного коригування ціни контрольованої(их) операції(й) відповідно до наданих платником податків декларацій з податку на прибуток. Первинний аналіз здійснюватиметься незалежно від факту подання платником податку Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний період. Якщо під час первинного аналізу контролюючим органом виявлено ризики невідповідності умов контрольованих операцій платника податку принципу "витягнутої руки" та/або заниження податкових зобов’язань, контролюючий орган має право письмово звернутися до платника податку із запитом про надання інформації. Платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Звіт про контрольовані операції зазнав змін!

             Міністерство фінансів наказом від 28.04.2017  р. № 468 затвердило зміни до форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджених наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. № 8.

Що змінюється у звіті?

1) Слова «(реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта*)» замінено словами «(реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта*)»;

2) у виносці "*Для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта" після слів «за серією» доповнено словами «(за наявності)»;

3) у додатку до звіту у таблиці «Відомості про контрольовані операції»:

·         у графі 20 "Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн)" слова «без вирахування» замінено словами «за вирахуванням»;

·         доповнено графу 23 "Цифрове значення показника рентабельності" словами «контрольованих операцій»;

·         з'явилася нова графа 25 "Сторона, що досліджується".

4) У новій редакції викладено додаток до Звіту "Інформація про пов'язаність осіб" (завантажити).

Детальніше викладено інформацію  та  уточнено графи у додатку 1 до Порядку „Код підстави віднесення господарських операцій до контрольованих”

          Окрім того, внаслідок змін терміну подання Звіту про контрольовані операції (з 1 травня на 1 жовтня, більше тут), збільшення вартісних критеріїв для визнання операції контрольованими, викладено в новій редакції пункти 1-3 розділу І „Загальні положення” Порядку складання Звіту про контрольовані операції. Також у Порядку детальніше викладено інформацію  та  уточнено графи у додатку 1 до Порядку „Код підстави віднесення господарських операцій до контрольованих”.

Докладніше про ці зміни ви зможете прочитати у нашому аналітичному матеріалі, який з'явиться найближчим часом. Стежте за оновленням новин!Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане на 16 червня 2017 року в "Офіційному віснику України" № 47.

Як юрособі-"єдиннику" відобразити у декларації повернення коштів, отриманих у попередніх періодах

               Товариство у III кварталі здійснило повернення частини коштів, які були отримані та оподатковані єдиним податком у І кварталі цього ж року. При цьому розмір повернених коштів виявився більшим, ніж дохід, отриманий у III кварталі. Як відобразити у декларації платника єдиного податку (юридичної особи) повернення грошей, отриманих та оподаткованих у попередніх періодах?

На це питання податківці відповіли в індивідуальній податковій консультації від 06.06.2017 р. №470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

Так, зазначено, що право на відображення у декларації суми податкового зобов’язання, розрахованого з доходу з урахуванням повернених коштів, Товариство має лише у разі повернення коштів у випадках, які відповідають умовам, визначеним частиною п’ятою п. 292.11  ПКУ (якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів).У такому разі у декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося повернення коштів, необхідно зазначити дохід наростаючим підсумком з урахуванням скоригованої суми доходу, отриманого у І кварталі, і, відповідно, визначити суму податкового зобов’язання, що підлягає сплаті за звітний період.

Продаж алкоголю за безготівковим розрахунком: чи потрібен РРО?

             Як звернув увагу присутніх начальник Центральної ОДПІ м. Харкова –Юрій Зайцев, ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 02.06.2017 р. №455/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зазначила, що згідно з п. 1 та 2 ст. 3 розділу І Закону про РРО, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

·         проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

·         видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Враховуючи викладене, при здійсненні продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, госпсуб’єкт, який здійснює розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язаний обов’язково застосовувати РРО.

Чи подавати звіт про пільги сільгосптоваровиробнику, який отримує бюджетну дотацію

            Починаючи з 01.01.2017 р. у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.  Окрім того, сільськогосподарські товаровиробники отримали право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Про це нагадують податківці на ресурсі "ЗІР" (підкатегорія 101.26).Згідно з п. 2 Порядку № 1233, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг.Сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах. А отже, подання звіту про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється.

Нацбанк пом'якшив умови надання кредитів Фонду гарантування вкладів фізосіб

              По-перше, відтепер Фонд має право звернутися до Національного банку з клопотанням про зміну умов кредитного договору у разі наявності на те обґрунтованої потреби. Клопотання має бути подане не пізніше ніж за 15 робочих днів до настання строку виконання чергових зобов’язань за кредитом.Зокрема, Фонд матиме можливість подовжувати строк користування кредитом від НБУ. При цьому, загальний строк користування кредитом з урахуванням усіх продовжень має становити не більше 5 років. Також, у разі продовження строку користування кредитом процентна ставка за ним встановлюється на рівні діючої процентної ставки за кредитним договором, але не менше облікової ставки НБУ на дату прийняття рішення про продовження строку користування кредитом.

По-друге, пом’якшено вимоги щодо строків погашення державних облігацій, які надаються Фондом у заставу за кредитом. Раніше НБУ приймав у якості застави ті ОВДП, строк погашення яких настає не раніше ніж через два дні після строку погашення кредиту. Тепер у якості застави приймаються у тому числі папери, строк погашення яких настає не раніше ніж день погашення кредиту або його відповідної частини.Водночас Національний банк уточнив порядок користування Фондом кредитами НБУ у разі наявності у Фонду вільної ліквідності.

ПДФО у разі надання житла працівникам

             ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 24.05.2017 р. №324/6/99-99-13-02-03-15/IПК нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з пп. 163.1.1 якого об'єктом оподаткування фізособи-резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.ДФС звертає увагу, що ця норма не містить посилань на те, що дохід у вигляді вартості використання житла, яке є власністю юридичної особи (працедавця) та надане у користування працівнику відповідно до умов колективного договору, не оподатковується ПДФО. Зазначене лише свідчить, що такі доходи не є додатковим благом. Якщо за договором позички юрособа передає фізособі (працівнику) у користування житло без визначення грошової вартості такого користування, то у розумінні ПКУ немає кваліфікуючої ознаки доходу, поняття якого наведено у пп. 14.1.54 ПКУ.

За який період вперше подаються оновлені звіти № 1-ОА та 1-ОТ

           Нагадуємо, що наказом Мінфіну від 10.11.2016 р. № 943, який набрав чинності 08.05.2017 р., внесено зміни до форм та Порядків заповнення звітів:

·         № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»

·         №1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі».

Податківці у підкатегорії 115.02 ресурсу "ЗІР" тепер повідомили, що суб’єктам господарювання необхідно подати ці звіти за оновленими формами до 10 червня 2017 року (тобто останній день подання такої звітності є 9 червня 2017 року) за звітний період - травень 2017 року.

Кабмін схвалив введення електронної системи контролю за обігом алкоголю та тютюну

           Заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова-Ольга Дикань зауважила, що Кабінет Міністрів України схвалив проект закону "Про внесення змін в Податковий кодекс і деякі законодавчі акти щодо контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів". Відповідне рішення було прийнято сьогодні на засіданні уряду, передає кореспондент РБК-Україна.Документом пропонується запровадити в Україні автоматизовану електронну систему контролю за обігом підакцизних товарів.Також законопроект уточнює особливості складання акцизної накладної на алкогольні та тютюнові вироби.

Законодавчу основу для сільгоспкооперацій планують удосконалити

               Передбачається, що такий підхід допоможе створити комплексну та зручну в користуванні законодавчу основу для сільгоспкооперації, а також усунути існуючі на сьогодні колізії між різними законодавчими актами з цього питання, - пише"Вісник".

Законопроектом №6527, зокрема, пропонується:- відмовитися від жорсткого поділу сільгоспкооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи засновникам самостійно обирати види та форму діяльності;- на законодавчому рівні закріпити такі принципи утворення і діяльності сільгоспкооперативів: добровільність та відкритість членства у сільськогосподарському кооперативі, сільськогосподарському кооперативному об’єднанні; демократичність; автономність і незалежність; співпраця між кооперативами тощо;- закласти ефективну модель економічної діяльності сільськогосподарського кооперативу, яка дає змогу підвищити його конкурентоздатність на аграрному ринку, запобігає подвійному оподаткуванню (як на рівні кооперативу, так і на рівні його членів), дає можливість діяти як з метою отримання прибутку, так і зберегти за собою неприбутковий статус;- зберегти положення щодо державної підтримки сільськогосподарської кооперації, також передбачається заснування Агенції сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації, яка, зокрема, здійснюватиме інформаційну, консультативну та методологічну допомогу, спрямовану на розвиток сільськогосподарської кооперації, розробляє пропозиції зі створення сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної державної політики в цій сфері.

Кабмін затвердив порядки участі ДРС та Мінекономрозвитку у заходах державного нагляду (контролю)

               Кабмін постановою від 24.05.2017 р. № 388 затвердив:

1) Порядок участі Державної регуляторної служби у заходах державного нагляду (контролю), що здійснюються іншими центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, державними колегіальними органами, органами виконавчої влади АР Крим, органами місцевого самоврядування

Зазначено, що ДРС бере участь у заходах державного нагляду (контролю) з метою виявлення та попередження порушень вимог законодавства під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) та вжиття заходів реагування у випадках, передбачених законом, за фактами виявлення таких порушень.

Уповноважені представники ДРС під час участі у заходах державного нагляду (контролю) мають право:

·         одержувати від посадових осіб органу (органів) державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформацію, довідки, копії документів, скарг, матеріалів, відомості щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю);

·         вимагати від посадових осіб органу (органів) державного нагляду (контролю) зупинення дій, які порушують вимоги законодавства, та усунення вже вчинених порушень;

·         складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Підставою для участі уповноважених представників ДРС у перевірці є звернення суб’єкта господарювання, що включений до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю), із зазначенням обґрунтування такої участі.

              Підставами для відмови госпсуб’єкту від участі ДРС у перевірці можуть бути:

·         отримання ДРС звернення від суб’єкта господарювання після початку перевірки;

·         відсутність у зверненні госпсуб’єкта обґрунтування щодо необхідності участі ДРС у заході державного нагляду (контролю) з посиланням на документи, що свідчать про порушення вимог законодавства органом державного нагляду (контролю).

Прийняте рішення про участь у заході державного нагляду (контролю) або інформація про відмову від участі у такому заході будуть оприлюднюватися на офіційному веб-сайті ДРС.

2) Порядок участі Міністерства економічного розвитку і торгівлі у заходах державного нагляду (контролю), що здійснюються ДРС та іншими органами держнагляду (контролю) за згодою суб’єкта господарювання

             Мінекономрозвитку братиме участь в перевірках ДРС та заходах органів держнагляду (контролю) з метою виявлення проблемних питань та недоліків, що виникають під час проведення таких перевірок та заходів, узагальнення їх результатів.

Уповноважені представники Мінекономрозвитку мають право на одержання від ДРС, органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформації, довідок, копій документів, скарг, матеріалів, відомостей щодо проведення перевірок ДРС або заходів органів державного нагляду (контролю).

Підставою для участі уповноважених представників Мінекономрозвитку у заходах органів державного нагляду (контролю) буде:

·         доручення Міністра економічного розвитку і торгівлі або заступника Міністра, який відповідно до розподілу обов’язків забезпечує функціональне спрямування, координацію та контроль за  роботою структурного підрозділу, до повноважень якого віднесено формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (за ініціативою Мінекономрозвитку);

·         звернення суб’єкта господарювання, щодо якого планується здійснення заходу органу державного нагляду (контролю).

Фонд НВВ про розслідування нещасних випадків на тимчасово непідконтрольних територіях України

              Виконавча дирекція ФСС НВВ у листі від 22.05.2017 р. №100-06-3 звертає увагу: якщо нещасні випадки сталися на територіях, не підконтрольних органам державної влади України, то на сьогодні відсутні належні умови для створення комісій (спеціальних комісій), отримання необхідних матеріалів, проведення об'єктивного та всебічного розслідування нещасних випадків з дотриманням вимог