Про підтверджуючі документи

Чи надаються ФОП – платниками ЄП іншим суб’єктам господарювання (ЮО та ФОП) для уникнення подвійного оподаткування підтверджуючі документи про застосування спрощеної системи оподаткування? Фізична особа – підприємець, яка має господарські відносини з суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами), надає таким суб’єктам копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, в яких зазначаються види діяльності) та у разі необхідності, копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

Питання запровадження електронної системи управління ризиками при адміністрування ПДВ і не тільки порушували під час засідання «круглого столу» в Центральній ОДПІ м. Харкова

Наближається до завершення перший місяць функціонування вже «нетестового» режиму реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (СМКОР), запроваджена відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Податкового кодексу України, пригорнула до себе чималу увагу. Багаточисельна кількість нез’ясованих запитань бізнесових структур і велике бажання податківців подолати накопичені проблеми, які спонукала  СМКОР, об’єднали платників податків, фахівців органів ДФС і громадськість за одним «круглим столом» в Центральній ОДПІ м. Харкова. За ініціативою начальника інспекції Юрія Зайцева до роботи «круглого столу» люб’язно приєдналися незалежні фахівці та впливові експерти з податкових питань. Серед відомих імен: Олександр Зарайський, Євген Смичок, Олександр Чумак, Олег Драгунов, Віктор Валентієнко та інші. Окрім домінантного питання податківці, користуючись нагодою, ініціювали актуальну розмову навколо дотримання платниками податків вимог трудового законодавства і легалізації заробітної плати. З цікавого, вдалося багато з’ясувати і вирішити. З важливого, за словами Юрія Зайцева, наступні  заходи у такому же форматі не змусять на себе довго чекати. За спостереженнями, захід відбувся конструктивно у доброзичливій атмосфері взаємопорозуміння. Там, де не вистачило методологічної теорії і накопиченої практики, податківці згрупують запитання платників і направлять за належністю для подальшого розгляду, вирішення і обґрунтування.

Як визначається база оподаткування з метою нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України для товарів, безоплатно отриманих від нерезидента

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст. 198 ПКУ), а документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ). Враховуючи викладене, для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, безоплатно отриманих від нерезидента, з метою нарахування податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, база оподаткування визначається з величини митної вартості.

Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних, розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, у зв’язку з вірусною атакою на комп’ютерну мережу

За порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 Податкового кодексу України, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, не застосовуються штрафні санкції до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31.07.2017. Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-01-01-17.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань з ПДВ, у зв`язку з вірусною атакою на комп’ютерну мережу/програмне забезпечення платника податку у червні 2017 року

Згідно з п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (ПКУ) сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.Водночас відповідно до п. 44 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 126.1 ст. 126 ПКУ, у зв’язку з вірусною атакою на комп’ютерну мережу/програмне забезпечення платника податку не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017.

Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв’язку з вірусною атакою на комп’ютерну мережу

П. 42 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1. 1 ст. 120 прим. 1 ПКУ за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31.07.2017. Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017 вважаються своєчасно зареєстрованими.  Відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-01-01-17.

Порядок заповнення податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту

Платник податку за операціями з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, тобто на дaту складання митної декларації, щo зacвідчує факт перетину товарaми митного кордону України, складає податкову накладну на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни постачання. Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка «07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України». У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000». У графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ - 901. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

Заповнюємо графи податкової накладної у разі компенсації орендарем вартості комунальних послуг, електроенергії, прибирання і т.п. …

При складанні податкової накладної за операціями з відшкодування орендарем орендодавцю вартості послуг, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна (у тому числі комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо), у графі 2 податкової накладної зазначається «Послуги з оренди», у графі 3.3 зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), у графі 4 зазначається «послуга». У разі виникнення необхідності визначення коду послуги згідно з ДКПП, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008. М. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Порядок відображення в податковій декларації з ПДВ коригування податкового кредиту, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності або у зв’язку із ліквідацією підприємства-постачальника

Якщо при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної платником податку було сформовано податковий кредит, але такі товари/послуги залишилися не оплаченими протягом терміну позовної давності або на момент ліквідації підприємства-постачальника, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платник податку повинен відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому таке коригування здійснюється на підставі бухгалтерської довідки та відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації (додаток 1).  Згідно з формою додатка 1 коригування податкового кредиту відображаються у таблиці 2, відповідно до якої, зокрема:  в графі 2 – зазначається індивідуальний податковий номер постачальника; в графі 3.1 – дата складення бухгалтерської довідки, у форматі: місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). Про це повідав начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев під час роботи «круглого столу».

Сервіс "Пульс" доступний клієнтам податкової та митниці

В Центральній ОДПІ м. Харкова нагадують, що сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (Інформація). Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua. Інформація приймається цілодобово.

Платники податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування. Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Чи утримують та сплачують податок на доходи нерезидента неприбуткові організації при виплаті доходів на користь нерезидентів та який порядок відображення таких виплат в податковій звітності?

При виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету. Неприбуткові установи та організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, подають контролюючому органу разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (Декларація) із заповненням рядка 23 ПН та додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації. Інші додатки до Декларації не подаються.

Доходи постійного представництва

Чи включаються до доходів постійного представництва кошти, отримані від нерезидента для утримання такого представництва або призначені для перерахування ним на користь резидента за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента? Відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є, зокрема постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників. Оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку і суми їх прибутків оподатковуються у загальному порядку, то суми коштів, отримані від нерезидента для утримання такого представництва або призначені для перерахування ним на користь резидента за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у загальному порядку.

Сума витрат на оплату праці найманих працівників, яка включається до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування

Як зауважила під час зустрічі з платниками заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова Ольга Дикань, відповідно до п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ).  До складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

Грант, одержаний  ФОП – платника ЄП

У разі отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм), така сума коштів не включається до доходу платника єдиного податку фізичної особи – підприємця.  Сума коштів у вигляді гранту, одержана фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку від іноземних фондів не включається до доходу такої фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку. Водночас, дохід отриманий цією фізичною особою включається до складу її загального оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ).

Якщо змінилась податкова адреса у ФОП – платника ЄП

До якого контролюючого органу повинна подавати податкову декларацію платника ЄП та сплачувати ЄП ФОП – платник ЄП у разі зміни податкової адреси, яка пов’язана зі зміною адміністративного району? У разі зміни податкової адреси фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, подання податкової декларації платника єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем податкової адреси до взяття на облік такої фізичної особи – підприємця за новим місцем податкової адреси (місцем проживання). Фізична особа-підприємець - платник єдиного податку подає податкові декларації платника єдиного податку та сплачує єдиний податок за новим місцем податкової адреси (місцем проживання) з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцем податкової адреси (місцем проживання).

Суб’єкт господарювання, який здійснює повернення коштів, зобов’язаний…

Для повернення коштів за товар споживач повинен мати розрахунковий документ, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги) і має право, на свій вибір повернути товар або продавцеві за місцем купівлі товару або створеному власником продавця за місцезнаходженням споживача торговельному підприємству (філії), що здійснює продаж аналогічних придбаним товарів, або підприємству, на яке ці функції покладено на підставі договору або виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Суб’єкт господарювання, який здійснює повернення коштів, зобов’язаний провести розрахункову операцію на повну суму видачі коштів при поверненні товару через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

ФОП платники ЄП, які здійснюють перевезення пасажирів і РК та КОРО

Фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.  Водночас, з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв’язку України «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування».

Чи треба мати РРО у газетних кіосках…

Чи зобов’язані СГ при продажу у кіосках газет, журналів листівок, конвертів, знаків поштової оплати застосовувати РРО? Відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відс. загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Чи передбачено застосування спрощеної розрахункової квитанції та КОРО у разі приймання від населення вторинної сировини…

Відповідно до п. 1 розд. V Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення), спрощена розрахункова квитанція – розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампа при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій:  - за товари або послуги (за винятком реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 гривень;  - при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;  - при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту). При прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) суб’єкт господарювання має право при здійсненні розрахунків застосовувати спрощену розрахункову квитанцію та використовувати належним чином зареєстровані книги обліку розрахункових операцій.

Чи передбачено подання уточнюючого ”Звіту про використання КОРО (РК) (форма № ЗВР-1)” ?

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.  Оскільки «Звіт про використання книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Звіт) не відноситься до податкової звітності в розумінні норм Податкового кодексу України, то подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено.

Якщо рішенням органу місцевого самоврядування змінено умови договору оренди землі

Податковий кодекс України (ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).  Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі» (Закон), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також Договором (ст. 2 Закону). Розділом V Закону визначено порядок зміни, припинення та поновлення Договору. Якщо рішенням органу місцевого самоврядування змінено умови договору оренди землі (змінена площа, розмір орендної плати) та зобов’язано внести зміни до договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності (або переукласти договір оренди), то суб’єкт господарювання буде сплачувати орендну плату за земельні ділянки згідно з новими умовами після внесення таких змін до договору оренди землі та їх державної реєстрації у визначеному законодавством порядку.

Договір сервітуту (право користування чужою земельною ділянкою) і сплата до бюджету плати за землю

У суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю. Водночас норми Податкового кодексу України ( ПКУ) поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.  ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини.

Про земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності

Відповідно до п. 286.1 ст. 28614 Податкового кодексу України  (ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.  У разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Увазі власників земельних ділянок, які надають в оренду земельні ділянки

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка визначається з урахуванням коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки. Власники земельних ділянок, які надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, з питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення таких земельних ділянок повинні звернутися до відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідальність платника плати за землю за ненадання декларації у термін…

Яка відповідальність застосовується до платника плати за землю, який не подавав до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки у встановлені строки податкову декларацію на поточний рік та не скористався правом подавати щомісяця звітні податкові декларації? Якщо платник плати за землю не подав у встановлені терміни податкову декларацію на поточний рік та не скористався правом подавати щомісяця звітні податкові декларації, то до такого платника застосовується штрафна санкція у розмірі 170 грн. за неподання податкової декларації на поточний рік.

У разі зміни місцезнаходження відокремленого підрозділу нерезидента

У разі зміни місцезнаходження відокремленого підрозділу нерезидента, що пов’язане зі зміною адміністративного району, взяття його на облік в контролюючому органі за новим місцем обліку здійснюється протягом одного місяця після отримання контролюючим органом за новим місцем обліку документів про зміну місцезнаходження такого платника. Відокремлені підрозділи нерезидентів сплачують податки та подають звітність за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Зняття суб’єкта господарювання з обліку

Зняття суб’єкта господарювання з обліку в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому, якщо така перереєстрація пов’язана з ліквідацією чи реорганізацією контролюючого органу, адміністративно-територіальною реформою або зміною меж адміністративних одиниць (районів, міст), здійснюється відповідно до п. 10.23 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Зняття з обліку в контролюючих органах постійних представництв нерезидентів

У разі прийняття рішення нерезидентом про припинення господарської діяльності через постійне представництво такий нерезидент (постійне представництво нерезидента) подає до відповідного контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом по податку на прибуток та інших податках і зборах, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених Податковим кодексом України. У разі, якщо постійне представництво закривається (ліквідується), то після зняття ознаки платника податку на прибуток, проведення розрахунків з бюджетом зі сплати всіх податків, зборів та у разі відсутності у нерезидента будь-яких об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, контролюючий орган здійснює зняття з обліку такого постійного представництва за загальними процедурами, встановленими розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів.

Зняття з обліку в контролюючих органах договору про спільну діяльність

Договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку, а також у разі анулювання реєстрації платником податку на додану вартість за умови відсутності грошових зобов’язань і податкового боргу або після їх погашення (для договорів про спільну діяльність та договорів управління майном). Для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції уповноважена особа (управитель майна, інвестор) зобов’язана подати до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи: заяву за формою № 8-ОПП; документ, підтверджуючий припинення договору (контракту) про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції. Після подання документів для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції контролюючий орган приймає рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків. У разі підтвердження факту відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган видає уповноваженій особі (управителю майна, інвестору) довідку про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП.

Чи має право неповнолітня особа відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків через релігійні переконання?

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр).  Неповнолітня особа після досягнення чотирнадцятирічного віку при оформленні паспорта громадянина України може реалізувати право щодо внесення до такого паспорта інформації про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в установленому порядку.

Нова форма Податкової декларації екологічного податку

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма Податкової декларації екологічного податку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Інтегрована картка платника

До ІКП переносяться грошові зобов’язання по рентній платі зазначені у декларації чи додатку(ах) до неї?  До інтегрованої картки платника переносяться грошові зобов’язання по рентній платі зазначені у додатку(ах) до податкової декларації з рентної плати:  податкове зобов’язання за звітний період;  податкове зобов’язання, що збільшується;  податкове зобов’язання, що зменшується;  сума штрафу;  сума пені, самостійно нарахована платником.

Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:  ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;  ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;  дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;  дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. Суб’єкт господарювання, який отримав ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, на мовлення та на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, але не отримав дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів і не користується радіочастотним ресурсом, є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з дати видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.

Якщо закінчився термін дії спеціального дозволу на користування надрами

Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії спеціального дозволу на користування надрами або дозволу на спеціальне використання води, та припинено діяльність з видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, останнім податковим (звітним) періодом за який подається податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин) є звітний період, у якому закінчився термін дії відповідного дозволу.

Розстрочення сум податкових зобов’язань ФО за прощеним (анульованим) кредитом

Чи підлягає розстроченню та в якому порядку сума податкового зобов’язання ФО за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом)? Сума податкового зобов’язання фізичної особи за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом) за 2017 рік, підлягає розстроченню у порядку, встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ). Під час сплати податкових зобов’язань, що виникли за результатом 2016 року, платник має право скористатися механізмом розстрочення та відстрочення відповідно до ст. 100 ПКУ. Про це прзаовів платникам перший заступник начальника Центральної ОДПІ м. Харкова Дмитро Таран.

Послуги, які надає АЦСК ІДД

Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно – довідкового департаменту надає наступні послуги електронного цифрового підпису (ЕЦП): реєстрація заявників; надання у користування надійних засобів ЕЦП; допомога при генерації відкритих та особистих ключів; обслуговування посилених сертифікатів, що включає: сертифікацію відкритих ключів заявників; розповсюдження (за згодою заявника/підписувача) та зберігання   посилених сертифікатів; управління статусом посилених сертифікатів ключів та   розповсюдження інформації про статус посилених сертифікатів; надання послуги фіксування часу; консультативні послуги у сфері ЕЦП за зверненням підписувачів.

Відкликання сертифікатів ЕЦП

В якому випадку можуть бути відкликані сертифікати ЕЦП, які були отримані в АЦСК та як про це повідомляється посадовим особам ЮО або ФОП? Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (Центр) встановлений вичерпний перелік підстав скасування (відкликання) посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису (далі – сертифікат (и)):  Сертифікат автоматично скасовується Центром, без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу), у випадку:  закінчення строку чинності сертифіката підписувача; не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів. Сертифікат скасовується за письмовою заявою, без додаткового повідомлення, у випадку: припинення діяльності клієнта (юридичної особи або фізичної особи – підприємця); розірвання підписувачем трудового договору з клієнтом (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем); компрометації особистого ключа підписувача; за заявою заявника або його уповноваженого представника.  Сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром, з письмовим або електронним повідомленням заявника, у разі: набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа; визнання підписувача недієздатним за рішенням суду; надання клієнтом недостовірних даних, припинення (розірвання) договору про надання послуг ЕЦП з клієнтом. Сертифікат ключа достроково скасовується Центром без надсилання повідомлення у разі смерті підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду. Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (http://www.acskidd.gov.ua) та є доступним кожному користувачу.

У разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті

Підпунктом 6.6.2 п. 6.6 розд. 6 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) визначено, що клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату, зокрема у разі  зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті;  виявлення помилок у реквізитах посиленого сертифіката тощо.  У разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в т. ч. найменування юридичної особи, платнику необхідно скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.

Як отримати послуги ЕЦП в АЦСК ІДД митним брокерам та суб’єктам ЗЕД

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та митні брокери отримують послуги електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД у порядку, визначеному для юридичних осіб.  Якщо митні брокери здійснюють господарську діяльність як фізичні особи – підприємці, то вони отримують послуги електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД у порядку, визначеному для фізичної особи (фізичної особи – підприємця). Отримати послуги електронного цифрового підпису клієнти можуть у будь-якому представництві АЦСК ІДД.

Чи необхідно отримувати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП у разі зміни основного місця обліку СГ чи ФО?

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 № 88, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа. Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.