The Washington Post показав, як "Хартія" нищить росіян, що виповзають з газової труби у Куп'янську
Понад три місяці триває спецоперація корпусу "Хартія" і приданих підрозділів у Куп'янську та на його околицях.
Українські захисники відрізали та заблокували росіян у Куп'янську. Операція розпочалась у жовтні. а даний момент, за підрахунками Угруповання об'єднаних сил, у місті можуть залишатися близько 50-х окупантів. До них намагається пробитися підкріплення, окупанти досі користуються газовою трубо., аби потрапити до міста.
Американське видання The Washington Post опублікувало репортаж із командного пункту одного з батальйонів 13-ї бригади НГУ "Хартія", що діє на Куп'янському напрямку та брав участь в операції з оточення міста. Журналісти спостерігають за операцією в реальному часі — на екранах в підземному командному пункті за межами міста. Там командири й аналітики "Хартії" віддають команди операторам безпілотників, які працюють з укриттів поблизу передової. Зрештою один із дронів "ловить" російського солдата, коли той намагається сховатися під деревом.
Таке полювання на поодинокі російські групи, що намагаються просочитися в Куп’янськ, стало ключовим елементом української стратегії із закріплення контролю над більшою частиною міста впродовж останніх місяців. Це різкий і показовий перелом ситуації — ще влітку здавалося, що місто ось-ось впаде.
Контрнаступ на північному сході триває й досі. За словами військових на місці, він є одним із небагатьох реальних тактичних успіхів України за минулий рік. І водночас доводить, що за умови належного озброєння та організації українська армія все ще здатна витісняти російські війська.
"Росія, ймовірно, розраховувала використати Куп’янськ як розмінну монету — інструмент тиску на Київ з метою обміну на українські території на інших напрямках. Цей задум Україна зірвала. Київ уже давно й послідовно заявляє, що будь-які ініціативи з «обміну територіями» з Росією є неприйнятними", — пише The Washington Post .
Минулого літа російське командування виявило вразливі місця в обороні Куп’янська. Раптовий натиск застав українські підрозділи зненацька, й лінія фронту опинилася на межі обвалу. Українські командири — зокрема з кількох відомих бригад і підрозділів, які тоді навіть не виконували задач у районі Куп’янська — били на сполох. Вони попередили вище військове керівництво: якщо негайно не відправити туди підкріплення з підготовлених резервів, місто буде оточене й втрачено.
Україна терміново переорієнтувала увагу на Куп’янськ, перекинувши туди спеціалізовані підрозділи безпілотних систем і піхоти, та змогла перехопити ініціативу. Командири українських бригад і батальйонів, які ведуть бої за місто, кажуть, що нині виконують завдання у форматі "знайти і знищити". Все це — щоб зачистити менш ніж сотню російських піхотинців, які досі розкидані по центральній частині міста, а також перекрити доступ новим груп зі східного берега річки Оскіл, що ділить навпіл Куп’янськ і декілька навколишніх сіл.
"Росіянам так і не вдалося утримувати оборонні позиції в Куп’янську. Вони не взяли місто — вони інфільтрувалися в нього", — пояснює полковник Сергій Сидорін, командир пошуково-ударного угруповання "Хартія".
Щодня російські сили продовжують намагатися наростити свою присутність у місті: перекидають людей через річку на надувних човнах або заводять їх через порожній газопровід, що проходить під руслом. Відео з безпілотників, які переглянули журналісти The Washington Post, показують тіла загиблих російських солдатів поблизу виходів із трубопроводу та вздовж берегів річки.
"Це як гра в "бий крота", — каже полковник Максим Голубок. — Молот у нас у руках, а "кроти" весь час лізуть назовні".
За нинішніх темпів повне очищення Куп’янська може тривати ще до пів року. Шукати поодиноких бійців, поки над містом постійно кружляє до сотні дронів противника — надзвичайно складно. Російські військові можуть ховатися в руїнах, під сходами чи в дрібних щілинах, а також раптово відкривати вогонь, дестабілізуючи райони, які українські підрозділи вже вважали зачищеними.
