Експорт металобрухту позбавляє Україну мільярдів доларів і гальмує металургію, - експерт
Рішення Кабінету міністрів щодо регулювання ринку металобрухту є економічно обґрунтованим і спрямованим на збереження стратегічної сировини в Україні. Але частина експортерів не може змиритися зі втратою сірих мільярдів: вона намагається оскаржити це рішення в судах та уникнути сплати мит, заявив президент об’єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
"Держава Україна заробляє на переробці брухту в готову продукцію більше, ніж просто на його вивезенні. Це відкрита і прозора інформація", – зазначив він.
Натомість діяльність частини експортерів є непрозорою, зауважив експерт. За його словами, у цьому сегменті часто працюють фізичні особи-підприємці з мінімальними податковими зобов’язаннями, а окремі компанії також уникають сплати мит, використовуючи транзит через Європейський Союз для подальшого експорту до третіх країн.
Каленков також заявив про можливі маніпуляції з боку експортерів у судових процесах. За його словами, деякі компанії подають позови проти урядових рішень, але навіть не платять судовий збір - вони просто очікують на автоматичний розподіл справи між суддями.
"Вони фактично грають у "рулетку", подаючи заяви доти, доки справа не потрапить до потрібного судді", – зазначив він і висловив сподівання на неупередженість судової системи.
За оцінками Каленкова, через експорт брухту українські підприємства у 2024 році недоотримали щонайменше 200 тисяч тонн сировини. Це могло б забезпечити виробництво сталі з потенційним експортом продукції на суму понад 1 млрд доларів.
"Це значні втрати для економіки та валютних надходжень", – сказав він.
Він також наголосив, що металургійні підприємства в Україні працюють у складних умовах, натомість компанії в інших країнах, зокрема ті, що конкурують з українськими виробниками, мають суттєво нижчі витрати, що дозволяє їм активніше закуповувати сировину.
Окремо Каленков звернув увагу на політику Європейського Союзу щодо обмеження експорту металобрухту. За його словами, ЄС вже запроваджує відповідні заходи і планує їх посилення в рамках сталевого плану розвитку.
"Україна, яка рухається до членства в ЄС, має враховувати ці підходи і зберігати власну сировину для внутрішньої переробки", – зазначив він.
Коментуючи реакцію польської сторони, Каленков заявив, що частка українського брухту на ринку Польщі є незначною – менше 5%, попри зростання експорту до 350 тисяч тонн. За його словами, польський ринок є профіцитним, а тому підстав для критики обмежень немає. Він також припустив, що невдоволення можуть підігрівати недобросовісні українські експортери.
Водночас він закликав бізнес орієнтуватися на внутрішній ринок і підтримку української економіки.
"Якщо не буде економіки України, не буде і самого бізнесу. Потрібно працювати всередині країни і допомагати їй вистояти", – підсумував Каленков.
Раніше уряд ухвалив рішення щодо обмеження експорту металобрухту з метою забезпечення сировиною вітчизняної металургії та підтримки промислового виробництва.
Нагадаємо, раніше заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк заявив, що експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж переробка. За його словами, що експортери брухту чорних металів платять державі в середньому 50 гривень податків з тонни вивезеного брухту. А металургійні комбінати, які переробляють його в Україні, платять понад 7500 грн з кожної тонни. А з урахуванням платежів суміжних галузей – до 14000 грн з тонни. Крім цього, переробка брухту в Україні створює мультиплікативний ефект для економіки, забезпечує десятки тисяч робочих місць та генерує додаткові вантажі для транспорту.
