Уряд підготував новий трудовий кодекс: що зміниться для працівників та бізнесу
В Україні офіційно працюють і сплачують Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) значно менше людей, ніж потребує економіка, а 75% вітчизняних компаній уже відчувають дефіцит кадрів. Тому в Мінекономіки підготували проєкт нового трудового кодексу, який має легалізувати сучасні формати роботи та допомогти вивести зайнятість "з тіні".
"Ми стикаємось з реальними викликами на ринку праці. Україні потрібні люди в економіці. У нас є значна кількість людей, які не працюють або не можуть потенційно включитися в ринок праці через бар'єри, неформальну зайнятість, застарілі правила або відсутність гнучких форматів роботи. Новий трудовий кодекс це один з інструментів нашої нової політики зайнятості", - сказав Соболев.
Він зазначив, що оновлений трудовий кодекс має забезпечити сучасні правила для легальної зайнятості як для працівників, так і для роботодавців. Документ, зокрема, передбачає трудові гарантії та інструменти для детінізації ринку праці.
За словами міністра, вже 75% українських компаній відчувають нестачу персоналу. Водночас на підконтрольній Україні території проживає близько 31 млн людей, але працюють лише приблизно 13 млн, а ЄСВ сплачують 10,5 млн громадян.
"Це означає, що формальна зайнятість охоплює значно менше людей, ніж потрібно економіці. Також є значні групи людей, які не повністю включені в ринок праці. Йдеться, зокрема, про майже мільйон людей непрацюючих ВПО працездатного віку, які проживають на підконтрольній території, близько 2,3 мільйона людей з інвалідністю поза ринком праці", - сказав Соболев.
За його словами, документ передбачає три рівні змін: посилення гарантій для працівників, створення прогнозованих правил для роботодавців та покращення можливостей держави у сфері детінізації й захисту трудових прав.
Міністр наголосив, що працівник має чітко розуміти умови своєї роботи: як фіксується робочий час, оформлюються документи, які гарантії діють під час звільнення та як забезпечується захист від дискримінації чи тиску.
"Дистанційна, гнучка робота має бути не неформальною домовленістю, а нормальним правовим режимом з гарантією, де всі розуміють свої права та обов'язки", - розповів Соболев.
Він також відмітив, що електронний документообіг має зменшити адміністративне навантаження на бізнес, а розширення видів трудових договорів дозволить легально оформлювати ті формати роботи, які вже існують на практиці, але формально не висвітлені. Йдеться, зокрема, про сезонну, дистанційну й домашню роботу та роботу із нефіксованим робочим часом.
Крім того, Соболев зазначив, що сьогодні значна кількість людей фактично працює як наймані працівники, але не має повного доступу до трудових гарантій, соціального страхування та належного захисту у випадку звільнення чи конфліктів із роботодавцем.
"Трудовий кодекс має не лише правовий і соціальний вимір. Більше людей має прямий економічний ефект, більше людей працюють легально, економіка отримує більше робочих рук, бюджет більше надходжень, а люди отримують доступ до трудових гарантій. Це пов'язано з ширшою ціллю уряду залучити додатково 4,5 млн людей на ринок праці до 2035 року й в першу чергу українців", - додав Соболев.
Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував окремі положення проєкту нового трудового кодексу. Він підкреслив, що у законопроєкті відсутні мінімальна та максимальна тривалість щорічних додаткових оплачуваних відпусток.
Він також наголосив на ситуації з людьми, які зникли безвісти через війну. За його словами, у трудовому кодексі мають бути чітко прописані гарантії для родин таких людей. Адже нині через відсутність судового рішення щодо людини, яка безвісти зникла через війну, родичі можуть втрачати право на соціальні гарантії та відпустку.
Лубінець також звернув увагу на неврегульованість питання медичних оглядів для працівників бюджетних установ у проєкті нового трудового кодексу. За його словами, законодавство не визначає, хто саме має фінансувати ці послуги.
"Нам або треба це покладати на органи місцевого самоврядування, щоб вони сплачували за своїх працівників. Або це повинен бути окремий бюджетний рядок в Державному бюджеті України, що знову ж таки зараз не передбачено в проєкті", - сказав Лубінець.
Новий трудовий кодекс в Україні - головні новини
7 січня Кабмін ухвалив проєкт нового трудового кодексу України. Тоді зазначалося, що в нашій державі продовжують діяти положення старого радянського кодексу ще 1971 року. Новий документ має зробити систему більш гнучкою та цифровізованою. За нього повинен ще проголосувати парламент в першому та другому читанні.
Новий трудовий кодекс має наблизити Україну до норм ЄС. Зокрема, він гарантуватиме працівникам додаткових 4 дні відпустки на рік до тих 24, які дозволені зараз. Оскільки європейці мають 28 днів оплачуваної відпустки.
У січні також повідомлялося, що уряд дав старт експериментальному проєкту Єдиної цифрової системи, який переводить працевлаштування в цифровий формат. Запуск системи планується у жовтні цього року.
