Росіяни знову вдарили по АЗС у Харкові: є постраждалі

Працівники КП «Харківські теплові мережі» допомагають українським військовим не лише готуючи місто до зими, а й створюючи мобільний шпиталь для передової. Звичайні транспортні контейнери вони власноруч переобладнали у госпітальні модулі, які використовуватимуть військові медики для надання невідкладної допомоги пораненим.Ідею реалізували лише за два тижні. У кожному контейнері облаштували додатковий боковий вхід, вентиляцію, утеплили стіни базальтовою теплоізоляцією та обшили OSB-плитами. Перші два готові модулі вже передали військовим із медичної роти.Загалом за два тижні харківські тепловики підготували чотири госпітальні модулі. Два з них уже вирушили на Слов’янський напрямок. Водночас підприємство продовжує виконувати свої основні завдання — готувати теплове господарство Харкова до нового опалювального сезону.

Здавалося б, відкрити кав’ярню в місті, яке щодня опиняється під загрозою обстрілів, — надто сміливе рішення. Але саме такі історії сьогодні доводять: Харків живе завдяки людям, які, попри всі ризики, залишаються тут, працюють і вірять у своє місто.Наталя — кондитерка, дружина військовослужбовця. Її чоловік із перших днів повномасштабного вторгнення служить у лавах Збройних сил України. Усе, що сьогодні робить ця сильна харків’янка, вона присвячує своєму коханому захисникові. Це стосується і регулярних донатів, і допомоги військовим.Коли Наталю запитують, чому вона відкрила бізнес під час війни саме у прифронтовому Харкові, відповідь у неї одна. Каже, хоче разом із родиною, попри все, залишатися у рідному місті, розвивати тут власну справу й дарувати гарний настрій саме харків’янам.Для реалізації своєї мрії підприємиця скористалася державною грантовою програмою для родин військовослужбовців «Власна справа».Втім, викликів у прифронтовому Харкові вистачає. Найголовніший із них — безпекова ситуація. Проте Наталя зізнається: опускати руки їй не дозволяють підтримка рідних і бажання хоча б ненадовго повернути людям відчуття спокою.Сьогодні кав’ярня стала не лише місцем, де можна випити кави. Тут можна перепочити, почитати книгу, послухати спокійну музику та хоча б ненадовго забути про війну.Тим, хто лише мріє про власну справу, але поки що не наважується зробити перший крок, Наталя радить не боятися.