Ціна свободи: молодь Харкова почула історії тих, хто пройшов полон

28 липня – День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які загинули або були закатовані в полоні. В Харкові відзначили цю дату тематичним заходом, на якому молодь мала можливість поспілкуватись з тими, хто пройшов через полон і повернувся . Про історіі тих, хто був у полоні – далі.В Харкові до Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які загинули або були закатовані в полоні, пройшов спеціальний тематичний захід для молоді.Історії цих захисників неможливо слухати без сліз. Павло розвідник. У лавах Збройних сил України з 2020 року. Пройшов Авдіївку та інші найгарячіші напрямки фронту.Серед тих, хто пройшов полон, і ця жінка. Цивільна. Та на початку повномасштабного вторгнення її дім опинився в окупації. Її родину показово затримали та піддали катуванням.Ще один запрошений гість – В’ячеслав. Із 2014 року він жив у Польщі, але після початку повномасштабної війни повернувся до України, щоб стати до лав Збройних сил, хоча до цього ніколи не тримав у руках зброї. Боронив Харків, воював на Запорізькому напрямку. До ворожого полону потрапив просто з поля бою. Втратив обидві ноги та провів у полоні тринадцять місяців.Такі зустрічі – це можливість почути правду з перших вуст і зберегти пам’ять про тих, хто пройшов крізь найважчі випробування війни. Адже саме через особисті історії формується усвідомлення справжньої ціни свободи, людської гідності та миру.

У Харкові провели інформаційну сесію для молоді про протидію торгівлі людьми та різним видам експлуатації. Учасникам розповіли, як розпізнати небезпечні пропозиції, на що звертати увагу під час пошуку роботи та куди звертатися по допомогу.Під час інформаційної сесії з протидії торгівлі людьми, учасникам розповіли про сучасні форми експлуатації та схеми, якими можуть користуватися вербувальники. Окремо говорили про ризики під час пошуку роботи, зокрема за кордоном, та важливість перевірки пропозицій.Учасникам розповіли, як через війну люди можуть стати вразливими до експлуатації. За словами Сергія Шаабдієва, тренера з превенції торгівлі людьми, на сьогодні найпоширенішою є саме трудова експлуатація.Захід проведено громадською організацією «Чистий Аркуш» у межах роботи з попередження торгівлі людьми та експлуатації. Організатори наголошують: знання про ознаки небезпеки допомагають вчасно розпізнати загрозу та захистити себе.

Російський полон став випробуванням, через яке пройшли тисячі українців. Багато з них повернулися додому зі страшними спогадами, а багато – не повернулися зовсім. У Харкові вшанували пам’ять загиблих та почули свідчення тих, кому вдалося вижити.28 липня, в день роковин теракту в Оленівці, в Україні вшановують пам’ять Захисників і Захисниць та цивільних осіб, які загинули в полоні. У Храмі Іоана Богослова в Харкові провели панахиду в пам’ять про тих, кого закатували росіяни. Тут зібралися священники, капелани, родичі та побратими загиблих.Серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять побратимів – боєць Національної Гвардії Арсеній Михайлов. Він пройшов російський полон і повернувся додому після обміну. Арсеній запам’ятав точну дату, коли він вперше зіткнувся зі смертю в полоні – 27 липня 2023 року. Вбивство військового росіяни намагалися приховати, розповідаючи, що його відвезли в лікарню і він прийшов до тями. Проте Арсеній одразу зрозумів, що це брехня.Росіяни били, сміялися, катували, тримали без сну, їжі, води та медичної допомоги, – розповідає Арсеній. Тортури тривали весь час із першого допиту до останнього дня у виправній колонії. За 16 місяців, які боєць пробув у полоні, від хвороб померло троє українських захисників: двоє – від туберкульозу та один – від інфаркту.Павло Гикало, який зараз виконує обов’язки директора Ветеранського центру Харкова, також прийшов вшанувати пам’ять загиблих у полоні. Для нього це не порожні слова – Павло сам пройшов через російський полон в Оленівці. Чоловік розповідає: саме віра тоді давала йому сил пройти всі випробування.У Храмі Іоана Богослова про Захисників України згадують не лише в пам’ятні дні. Архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан розповідає: усі їхні молитви – за тих, хто виборює свободу і незалежність країни. У храмі навіть облаштували кімнату-музей із сувенірами від бойових бригад: усе почалося з одного шеврону, наразі їх тут кілька десятків, а також прапори, спорядження, фотографії та не тільки.Військові кажуть: росіяни намагаються нас зламати, але попри все – українці мають вистояти і передати наступним поколінням пам’ять про героїв сьогодення. І кожен їхній злочин ми будемо пам’ятати. Тому ми ПАМ’ЯТАЄМО І ПОМСТИМОСЯ!

Отримати необхідну довідку, зареєструвати майно, оформити компенсацію чи записатися на прийом без зайвих черг. Харківські Центри надання адміністративних послуг продовжують працювати навіть в умовах війни, постійно розширюючи перелік сервісів і впроваджуючи нові цифрові можливості. Як сьогодні допомагають мешканцям міста та чому мобільні ЦНАПи стали особливо важливими після обстрілів – подробиці у нашому матеріалі.Від початку війни міські Центри надання адміністративних послуг Харкова значно розширили свою роботу, щоб залишатися максимально доступними для харків’ян. Окрім вже звичних сервісів, а таких більше 500, фахівці допомагають містянам, чиє житло постраждало та було пошкоджено від обстрілів. Паралельно у Харкові активно розвивають цифрові сервіси. Все більше адміністративних послуг можна отримати онлайн. Це дозволяє значно заощадити час і зробити взаємодію з міськими службами ще зручнішою. Попри всі виклики воєнного часу, головним пріоритетом залишається якість обслуговування. Щодня працівники ЦНАПів роблять усе можливе, щоб кожен відвідувач отримав необхідну допомогу швидко та професійно.