Логотип сайту Kharkiv Posts

Категорії

Сучасні підходи до лікування та роль препаратів при цукровому діабеті

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, що зумовлене порушенням обміну речовин. Підшлункова залоза при цьому або виробляє недостатньо інсуліну, або організм не може його використовувати. Як наслідок – підвищується рівень цукру (глюкози) в крові. Препарати при цукровому діабеті дозволяють контролювати захворювання. Але варто пам'ятати: рівень глюкози вимагає постійного контролю.

Особливості лікування залежно від типу діабету

Вибір лікування насамперед залежить від типу захворювання. Розрізняють:

  1. Цукровий діабет першого типу. Він – аутоімунний. Імунітет руйнує клітини підшлункової залози. Найчастіше діагностується в молодих людей. Для лікування використовують щоденні ін'єкції інсуліну.
  2. Цукровий діабет 2 типу. Виникає внаслідок інсулінорезистентності. Тканини втрачають чутливість до інсуліну. Розвивається у людей старшого віку, а фактор ризику – надлишкова вага.

Лікування базується на зміні способу життя, дієті, контролі маси тіла та застосуванні цукрознижувальних препаратів.

Основні групи лікування цд 2 типу: Мунджаро та інші

Для зниження рівня глюкози та підтримки стабільних показників використовують:

  1. Метформін. Цей препарат підвищує чутливість клітин до інсуліну. Він не викликає різкого падіння цукру, але потребує поступового звикання.
  2. Сульфонілсечовина. Вона стимулює бета-клітини підшлункової залози. Пацієнтам слід контролювати рівень глюкози через ризик гіпоглікемії (різке падіння цукру).
  3. Інгібітори SGLT-2. Сприяють виведенню надлишку глюкози з організму через нирки із сечею. Додатково знижують артеріальний тиск і захищають серцево-судинну систему.

Особливе місце серед сучасних ін'єкційних засобів займає Мунджаро (активна речовина – тирзепатид). Це інноваційний лікарський засіб, який є подвійним агоністом рецепторів двох важливих гормонів кишківника: глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП) та глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1).

Принцип дії тирзепатиду:

  •       стимуляція інсуліну;
  •       зниження глюкагону (гормон, що підвищує рівень цукру, виробляється печінкою);
  •       уповільнення роботи шлунка;
  •       контроль апетиту та ваги.

Лікування цукрового діабету вимагає комплексного, суто індивідуального підходу. Чим раніше виявлено порушення обміну речовин і розпочато профільну терапію, тим нижчі ризики ускладнень та менші дозування необхідні для стабілізації стану пацієнта.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: