Обіцяють виплату, а натомість крадуть дані: як працюють шахрайські пропозиції в мережі
Повідомлення про державну допомогу, компенсацію за пальне чи знижки відомих компаній можуть з’явитися у стрічці соціальних мереж або надійти в месенджері. Приваблива пропозиція, знайомий логотип і посилання на нібито офіційний сайт можуть створювати враження достовірності. Проте за такими оголошеннями може приховуватися шахрайська схема.
Як працює обман?
За словами начальника відділу протидії злочинам у банківській сфері управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Руслана Сеня, шахраї використовують теми, які викликають інтерес і спонукають діяти без зволікань: виплати від держави, компенсації, повернення частини витрачених коштів або великі знижки. У дописах можуть використовувати назви та логотипи справжніх установ і компаній, щоб створити враження офіційної пропозиції.
Перейшовши за посиланням, людина потрапляє на сайт, що копіює оформлення справжнього ресурсу. Далі їй пропонують заповнити анкету, ввести особисті чи банківські дані або завантажити застосунок для отримання обіцяної виплати.
Особливу небезпеку становлять програми з неперевірених джерел. Залежно від їхніх можливостей і наданих дозволів шкідливе програмне забезпечення може збирати конфіденційну інформацію, отримувати доступ до повідомлень і сповіщень або створювати умови для отримання сторонніми особами доступу до облікових записів. У певних випадках це може призвести до перехоплення кодів підтвердження та несанкціонованого доступу до банківських сервісів. Отримавши контроль над обліковим записом у соціальній мережі чи месенджері, шахраї також можуть писати від імені потерпілого та просити гроші в його знайомих.
Як уберегтися?
Перед тим як скористатися обіцяною виплатою чи знижкою, варто перевірити кілька речей:
- Джерело повідомлення. Не довіряйте оголошенню лише через логотип або назву відомої установи. Знайдіть інформацію про програму на її офіційному сайті.
- Посилання. Перевірте адресу ресурсу перед введенням будь-яких даних. Незвичний домен, помилки в назві або сторонній сайт замість офіційного ресурсу мають насторожити. Водночас навіть схожа на справжню адреса не гарантує безпеки.
- Спосіб отримання виплати. Якщо для участі в програмі пропонують завантажити файл або встановити застосунок за посиланням із реклами чи повідомлення, не поспішайте цього робити.
- Дозволи програми. Не надавайте застосункам доступ до SMS, сповіщень, контактів та інших функцій без зрозумілої потреби. Завантаження з офіційного магазину також не є абсолютною гарантією безпеки.
- Конфіденційні дані. Не повідомляйте стороннім особам паролі, PIN-коди та одноразові коди підтвердження й не вводьте їх на підозрілих ресурсах.
Якщо ви вже встановили підозрілу програму, припиніть нею користуватися та перевірте безпеку пристрою. За ознак стороннього керування смартфоном від’єднайте його від інтернету. Якщо ви вводили банківські дані або помітили підозрілі операції, негайно зверніться до банку через офіційний канал. З іншого, безпечного пристрою змініть паролі до важливих облікових записів і завершіть невідомі активні сеанси. Видаліть підозрілий застосунок, а якщо ознаки зараження зберігаються, зверніться до фахівця. У разі фінансових збитків збережіть докази та повідомте правоохоронні органи.
Якщо ви стали потерпілими від шахрайства або виявили підозрілий ресурс, повідомте про це Кіберполіцію через офіційну форму: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.
Більше інформації про протидію шахрайству та цифрову безпеку можна знайти на державній платформі «Кібер Брама»: https://stopfraud.gov.ua/.
Пам’ятайте: за обіцянками легких грошей, компенсацій і надзвичайно вигідних пропозицій можуть приховуватися спроби викрасти ваші персональні дані та кошти. Перш ніж переходити за посиланням або встановлювати застосунок, перевірте джерело інформації та переконайтеся в достовірності пропозиції.