Проценти за борговими зобов'язаннями

ДФСУ у листі від 26.04.2017 р. №13/6/99-99-15-02-02-15/IПК заначила для розрахунку обмежень, установлених п. 140.2 ПКУ, проценти, невраховані станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ, у редакції до 01.01.2015 р., зменшуються на 5% та додаються до суми процентів за борговими зобов'язаннями, визначеними у п. 140.1 ПКУ, що виникли за операціями з пов'язаними особами — нерезидентами.Якщо проценти, нараховані на користь пов'язаних осіб — нерезидентів у 2015 році, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ, у редакції до 01.01.2015 р., та зменшених на 5%, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ПКУ, то сума таких несписаних станом на 01.01.2015 р. процентів, зменшена на 5%, враховується на зменшення фінансового результату до оподаткування за 2015 рік.

У декларації з податку на прибуток проценти за борговими зобов'язаннями з пов'язаними особами — нерезидентами (у тому числі перенесені на результати майбутніх податкових періодів згідно з вимогами пунктів 141.2 та 141.3 ПКУ у редакції до 01.01.2015 р.) відображаються у рядку 3.2.1 додатка РI до декларації з урахуванням обмеження, передбаченого п. 140.3 ПКУ.

Як оподатковуються витрати на транспортні перевезення, здійснені нерезидентом

            ДФСУ у листі від 24.04.2017 р. №2/6/99-99-15-02-02-15/IПК зазначила, що не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу «й» пп. 141.4.1 ПКУ доходи нерезидента із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів.Якщо нерезидент з метою виконання договору залучає до виконання третіх осіб, що надають послуги з перевезення (резидентів чи нерезидентів), то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту відповідно до підпункту «й» пп. 141.4.1 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ.Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.При цьому відповідно до п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.Якщо витрати на перевезення відшкодовуються не безпосередньо перевізнику-нерезиденту, а агенту, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

Місцева рада не встановила ставки єдиного податку до 15 липня: як бути?

           ДФСУ у листі від 22.02.2017 р. №3697/6/99-99-13-01-02-15 зазначила: якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення ставок єдиного податку до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, діють ставки єдиного податку, прийняті для попереднього бюджетного періоду.Якщо ж рішення не прийнято для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад для здійснення фізособами - підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку.

Суми ПДВ-відшкодування зараховуються у рахунок сплати платежів, які сплачуються до держбюджету повністю

      Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев  наголосив, що нормами ПКУ передбачено право на зарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ лише на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів, які повністю сплачуються до державного бюджету.Водночас протягом останніх років з метою децентралізації та забезпечення наповнення місцевих бюджетів ВРУ внесено низку змін щодо розподілу надходжень платежів, які раніше сплачувалися до державного бюджету, між різними бюджетами. Зокрема, на сьогодні загальнодержавні платежі (такі як податок на прибуток, ПДФО тощо), розподіляються в різних пропорціях до державного та місцевого бюджетів.ДФС повідомляє, що керуючись нормами податкового та бюджетного законодавства, за заявами платників податківздійснюються зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу лише з платежів, які сплачують повністю до державного бюджету (акцизний податок, рентна плата, ПДВ тощо).Своєю чергою, Мінфін у листі від 21.04.2017 р. №35130-12-10/11072 також зазначив, що зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження якихрозподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів, положеннями ПКУ не передбачено.

ДФСУ запроваджує удосконалений сервіс «Відкриті дані» (тестова версія)

             Державною фіскальною службою з 10.05.2017 року, на виконання постанови КМУ від 21.10.2015 р. №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», запроваджено у тестовому режимі удосконалений сервіс «Відкриті дані», за допомогою якого користувачі мають можливість здійснювати: 

·         перегляд і завантаження наборів даних; 

·         систематизацію (сортування) наборів даних за визначеними ознаками; 

·         пошук окремого набору даних серед загального переліку даних. 

Сервіс «Відкриті дані» (тестова версія) розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС за посиланням>>

ДФС оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua

ДФСУ про строки давності при проведенні перевірок

             ДФСУ з метою забезпечення належної реалізації положень ст. 102 ПКУ в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, повідомила у листі від 05.05.2017 р. №11356/7/99-99-14-03-03-17 наступне.З 1 січня набули чинності зміни, внесені до статті 102 ПКУ. Так, відповідно, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного  строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання. Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.

Скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці

                  Мінсоцполітики у листі від 13.04.2017 р. №159/0/22-17 нагадує, що у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. №9 припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій, тощо).

Аліменти на дитину: збільшено розмір та спрощено механізм прийняття судового рішенн

                Як зазначено на сайті ВРУ, законодавчим актом спрощено механізм прийняття судового рішення щодо стягнення аліментів шляхом спрощення судового захисту прав одержувача аліментів, врахування прихованих доходів платника аліментів при визначенні розміру аліментів.Відповідні зміни внесено до Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу та Закону України «Про судовий збір».Нагадаємо, що в першому читанні законопроект був прийнятий 19 жовтня 2016 року.  Опісля його було відправлено на доопрацювання. Поки що остаточний текст Закону відсутній. Згідно з текстом законопроекту до другого читання, у Сімейному кодексі тепер буде чітко прописано, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, має розпоряджатися аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Окрім того, вона має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦКУ.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину

            Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було не менше 30%).Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

·         на одну дитину – однієї чверті,

·         на двох дітей – однієї третини,

·         на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів,але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

                        Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості. Цей Закон набере чинності через місяць з дня його опублікування.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій: затверджено порядок

             Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій затверджено  наказом ДФСУ від 25.04.2017 р. №293. Порядок розроблено з метою забезпечення єдиного підходу до розгляду та надання відповідей на звернення платників податків до органів доходів і зборів на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі та визначає процедуру взаємодії між структурними підрозділами ДФС, головними управліннями ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС , Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - ІДД ДФС)під час розгляду запитів платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, які надійшли з 1 квітня 2017 року.

           У Порядку визначено, що звернення платників податків на отримання ІПН, що надходитимуть на адресу ДФС, в обов'язковому порядку будуть проходити реєстрацію в структурному підрозділі, який несе відповідальність за правильність реєстрації та дотримання порядку проходження кореспонденції.За допомогою автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" звернення надсилатимуться посадовим особам ДФС до виконання. Після реєстрації і відповідного документального оформлення структурний підрозділ, відповідальний за реєстрацію вхідної кореспонденції (у день отримання звернення), здійснює його попередній розгляд та забезпечує підготовку керівництву ДФС проекту резолюції до документа із визначенням головного виконавця (відповідно до функціональних повноважень), співвиконавців, рівня контролю, змісту доручення, терміну виконання документа.

Розгляд звернень здійснюється у порядку та строки, визначені статтею 52 глави 3 розділу II ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація надаватиметься за таких умов:

·         у разі дотримання платником податків вимог до форми звернення та відсутності обставин, визначених пп. 1.5.3 підрозділу 1 розділу II цього Порядку, структурним підрозділом ДФС готується проект індивідуальної податкової консультації, який погоджується з усіма зацікавленими структурними підрозділами та підписується керівництвом ГУ ДФС та/або уповноваженою особою;

·         підписана керівництвом та зареєстрована в ДФС сканована копія індивідуальної податкової консультації разом із копією звернення та іншими документами (за наявності) не пізніше 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення, надсилається супровідним листом до ДФС засобами АІС "Управління документами" (із позначкою "ІПК") для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Реєстраційний номер супровідного листа повинен містити літери "ІПК";

·         на адресу платника податків надсилається лист, у якому повідомляється про направлення до ДФС індивідуальної податкової консультації для прийняття рішень.

 Отриманий від ДФС пакет документів реєструється у ДФС в АІС "Управління документами" у вхідній картотеці "ІПК".

Структурний підрозділ, визначений головним виконавцем, після отримання такої ІПК та додатків до неї протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання, але не пізніше 35 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного звернення, приймає рішення про внесення або про відмову у внесенні відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

Якщо індивідуальна податкова консультація, підготовлена ДФС, відповідає вимогам ПКУ, відповідальний виконавець у ДФС:

·         направляє лист-погодження до ДФС;

·         заповнює проект картки обліку публічної інформації (тип "індивідуальна податкова консультація").

Індивідуальна податкова консультація може бути оскаржена до суду відповідно до п. 53.2 ПКУ

          У разі скасування судом ІПК структурний підрозділ, який готував таку консультацію, протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду, готує нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

У разі встановлення ДФС невідповідності ІПК висновкам, викладеним у рішенні суду, така індивідуальна податкова консультація повертається до ДФС для доопрацювання у строк не більше 5 календарних днів. Доопрацьована ІПК направляється до ДФС для розгляду питання внесення останньої до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

Книгу обліку доходів підприємці можуть вести у паперовому або електронному вигляді

             Юрій Зайцев, начальник Центральної ОДПІ  нагадує, що відповідно до вимог ст. 296 ПКУ Книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку I і II груп та платники єдиного податку III групи, які не є платниками ПДВ, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи. Форму книги затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р.№ 579.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

Ведення Книги в паперовому вигляді

                  У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді:

- платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: