У Харкові внаслідок атаки БпЛА пошкоджено залізничну інфраструктуру, є постраждалі

Створити не просто футбольну команду, а справжню родину — таку місію 10 років тому обрали для себе працівники КП «Харківські теплові мережі» і водночас дитячі тренери Юрій Ващенко та Сергій Гриценко. Вони цілодобово позмінно чергують на об’єктах підприємства і так само по черзі проводять тренування на футбольному майданчику. Сьогодні у них 18 юних вихованців різного віку — з чемпіонськими мріями та амбіціями.Від телефонів юні гравці «Фенікса» справді залежать небагато. Колишній капітан команди Кирило Олійник, який уже сім років у клубі, зізнається: у дні тренувань може пів дня не брати смартфон до рук.Без гаджетів чудово почувається і Данило Кузнєцов. До Харкова він три роки тому приїхав із Бахмута. Відтоді місто стало для нього рідним.Знайшов себе у футболі й Даня Зубатов. Хлопець родом із Північної Салтівки, де й зустрів початок повномасштабної війни. Переїхавши до іншого району, саме тут здійснив свою мрію.Із настанням тепла тренування стали ще активнішими: свіже повітря, зелень і нові гравці. Тренери готують команду до майбутніх змагань. А у вихідні іноді проводять заняття разом — щоб ще більше зміцнити командний дух.Їхня головна мета — не лише виховати спортсменів, а й дати дітям відчути мирне життя, навчити підтримці та людяності. Бо всі вони, хоч і юні, передусім — харків’яни.